Найдено 200+ «Р»

РАСКРЕПОВКА

Архитектурный словарь

Раскреповка, небольшой выступ плоскости фасада, антаблемента, карниза и пр. Раскреповка применяется главным образом для членения или пластического обогащения фас

РАСПАЛУБКА

Архитектурный словарь

Распалубка, часть свода, образованная пересечением двух взаимно перпендикулярных цилиндрических поверхностей. Распалубки обычно устраиваются при расположении вер

РАСТРЕЛЛИ, ВАРФОЛОМЕЙ ВАРФОЛОМЕЕВИЧ

Архитектурный словарь

Растрелли, Варфоломей Варфоломеевич (1700-1771) - российский архитектор. Представитель барокко. Сын Б. К. Растрелли. Грандиозный пространственный размах, четкост

РЕВЕЛЛЬ (REWELL) ВИЛЬО

Архитектурный словарь

Ревелль (Rewell) Вильо (1910-1964) - финский архитектор. Представитель рационализма. В четкой структурной композиции зданий выявлял их функцию и несущую конструк

РЕГУЛЯРНЫЙ ПАРК

Архитектурный словарь

Регулярный парк, французский парк, парк, имеющий регулярный, т. е. геометрически правильный план (обычно осевую схему).

РЕЙДИ (REIDY), АФОНСУ ЭДУАРДУ

Архитектурный словарь

Рейди (Reidy), Афонсу Эдуарду (1909-1964) - бразильский архитектор. Экспрессивные по композиции, органично сочетающиеся с окружающим ландшафтом сооружения (дома

РЕЙТ (РИД) (REJT, REID), БЕНЕДИКТ

Архитектурный словарь

Рейт (Рид) (Rejt, Reid), Бенедикт (1451-1534), чешский архитектор поздней готики. "Владиславский" зал в Пражском Граде (1490-1500) со сложными "лепестковыми" сво

РЕЛЬЕФ

Архитектурный словарь

Рельеф, скульптурное изображение на плоскости. Неразрывная связь с плоскостью, являющейся физической основой и фоном изображения, составляет специфическую особен

РЕРБЕРГ ИВАН ИВАНОВИЧ

Архитектурный словарь

Рерберг Иван Иванович (1869-1932) - российский архитектор, заслуженный деятель науки и техники России (1932). Киевский вокзал (1914-1917) и Центральный телеграф

РИГЕЛЬ

Архитектурный словарь

Ригель. 1. (нем. Riegel — поперечина, засов), линейный несущий элемент (балка, стержень) строительных конструкций зданий или сооружений, расположенный, как прави

РИЗАЛИТ

Архитектурный словарь

Ризалит (от итал. risalita — выступ), выступающая часть здания, идущая во всю его высоту. Ризалиты (обычно симметричные по отношению к центральной оси здания) вн

РИНАЛЬДИ (RINALDI), АНТОНИО

Архитектурный словарь

Ринальди (Rinaldi), Антонио (около 1710-1794) - российский архитектор. По происхождению итальянец, с 1751 работал в России. Павильон "Катальная горка" (1762-1774

РИПСИМЭ

Архитектурный словарь

Рипсимэ (Рипсиме), крестово-купольная церковь в Эчмиадзине (Армения), памятник средневековой армянской архитектуры. Строительство окончено в 618. Храм посвящен Р

РИТВЕЛЬД (RIETVELD) ГЕРРИТ

Архитектурный словарь

Ритвельд (Rietveld) Геррит (1888-1964) - нидерландский архитектор, входил в группу "Стиль". Его проекты отличаются подчеркнутой регулярностью геометрических объе

РОЗА

Архитектурный словарь

Роза. 1. Круглое окно с каменным переплетом в виде радиальных лучей в центре фасада романских и готических построек 12-15 вв. 2. Женское имя. Это человек редкой

РОМАНСКИЙ СТИЛЬ

Архитектурный словарь

Романский стиль, стиль средневекового западноевропейского искусства 10-12 вв. (в ряде стран также 13 в.). Главная роль в романском стиле отводилась суровой, креп

РОССИ КАРЛ ИВАНОВИЧ

Архитектурный словарь

Росси Карл Иванович (1775-1849) - российский архитектор. Создал ряд монументальных ампирных ансамблей в Санкт-Петербурге, активно формирующих архитектурный облик

РОСТВЕРК

Архитектурный словарь

Ростверк (нем. Rostwerk, от Rost — решётка и Work — строение, укрепление), часть свайного фундамента (плита или балка), объединяющая головные участки свай и служ

РОСТРА

Архитектурный словарь

Ростра (лат. rostra, множественное число от rostrum — нос корабля), в Древнем Риме ораторская трибуна на форуме, украшенная носами вражеских кораблей, захваченны

РОСТРАЛЬНАЯ КОЛОННА

Архитектурный словарь

Ростральная колонна (позднелат. rostralis, от лат. rostrum — нос корабля), отдельно стоящая колонна, ствол которой украшен носами кораблей или их скульптурными и

РОТОНДА

Архитектурный словарь

Ротонда (от латинского rotundus - круглый). 1. Центрическое сооружение, круглая в плане постройка (храм, мавзолей, павильон, зал), обычно увенчанная куполом. 2.

РУБАНЕНКО, БОРИС РАФАИЛОВИЧ

Архитектурный словарь

Рубаненко, Борис Рафаилович (1910-1985) - российский архитектор, народный архитектор СССР (1980), действительный член АХ СССР (1979). Работы в области массового

РУДНЕВ ЛЕВ ВЛАДИМИРОВИЧ

Архитектурный словарь

Руднев Лев Владимирович (1885-1956) - российский архитектор. Памятник "Борцам революции" в Петрограде (1917-19); Военная академия им. М. В. Фрунзе (1937), высотн

РУНДАЛЬСКИЙ ДВОРЕЦ

Архитектурный словарь

Рундальский дворец (Rundales pils), памятник архитектуры барокко близ г. Бауска (Латвия). Построен В. В. Растрелли для Э. И. Бирона в 1736-40. Двухэтажное здани

РУССКИЙ СТИЛЬ

Архитектурный словарь

Русский стиль, псевдорусский стиль - в русской архитектуре и декоративном искусстве XVIII-XX вв. один из исторических стилей: направление, стремившееся освоить и

РУСТИКА

Архитектурный словарь

Рустика (от лат. rusticus — простой, грубый; буквально — деревенский) в архитектуре, рельефная кладка или облицовка здания камнями с грубо отёсанной или выпуклой

РЯЖ

Архитектурный словарь

Ряж, конструкция в виде ящика, обычно собранного из брёвен или брусьев и заполненного балластом (камнем, реже грунтом). Различают ряжи, сплошной рубки — в виде с

АДАМ, РОБЕРТ

Архитектурный словарь

Адам, Роберт (1728-1792). Второй из четырех сыновей Уильяма Адама, шотландского архитектора, издавшего альбом "Шотландский Витрувий" (Vitruvius Scoticus). Окончи

МАКИНТОШ (MACKINTOSH) ЧАРЛЗ РЕННИ

Архитектурный словарь

Макинтош (Mackintosh) Чарлз Ренни (1868-1928) - шотландский архитектор и дизайнер. Один из родоначальников стиля "модерн", оказал влияние на формирование рациона

МИС ВАН ДЕР РОЭ (MIES VAN DER ROHE) ЛЮДВИГ

Архитектурный словарь

Мис ван дер Роэ (Mies van der Rohe) Людвиг (1886-1969) - немецкий и американский архитектор. В 1920-х годах один из лидеров функционализма, в 1930-1933 директор

СМИТСОН, РОБЕРТ

Архитектурный словарь

Смитсон, Роберт (1536-1614). Английский архитектор, мастер Тюдоровского стиля, автор ряда крупных усадеб - Лонглит в Уилтшире (1567-1580), Хардвик Холл, в Дербиш

ТЕМПЛЬ, РАЙМОНД ДЮ

Архитектурный словарь

Темпль, Раймонд дю (работал во второй половине XIV века). Мастер гильдии каменщиков. Автор наружной лестницы Лувра, ставшей непременным элементом французского ос

ТОРГОВЫЕ РЯДЫ

Архитектурный словарь

Торговые ряды – протяженная постройка с аркадами или колонными галереями для торговли. В Западной Европе строились с 13-15 веков, в России – в 17-19 веках торгов

ШОУ, РИЧАРД НОРМАН

Архитектурный словарь

Шоу, Ричард Норман (1831-1912). Английский архитектор, автор множества загородных домов, решенных в свободной манере. В городских особняках воспроизводил стилист

I. ВИЗІР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Визір, ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожс

I. ВІДПІРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Відпірати, раю, єш, сов. в. відіпрати, відперу, реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье). II. Відпірати, раю, єш, сов. в. відперти, відіпру,

I. ВІДПІРАТИСЯ, РАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Відпіратися, раюся, єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, щ

I. ДОГОРЯ́ТИ, РЯ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Догоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. догорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V.

I. КУРІЙ, РІЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Курій, рія, м. = Курець. Драг. 13. II. Курій, рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех. Словарь укр

I. НА́ДМІР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

I. На́дмір, ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались… до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір

I. ОБПІРАТИ, РА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Обпірати, ра́ю, єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну. II. Обпірати, ра́ю, єш, сов. в. обіпрати, обперу

I. ОБПІРАТИСЯ, РЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Обпіратися, ря́юся, єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпертися, обіпруся, решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться. II. Обпіратися, ра́юся, єшся, сов

I. ОПИРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Опирь, ря, м. = Упирь. II. Опирь, нар. = Опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

I. ОПІРАТИ, РА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Опірати, ра́ю, єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. І обпірати, обіперти. II. Опірати, ра́ю, єш, сов. в. опрати, оперу, ре́ш, гл. = іі. Іі обпірати, об

I. ПОМІРОК, РКУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Помірок, рку, м. = І. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. II. Поміро

I. ПОШИРЯТИ, РЯ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Поширяти, ря́ю, єш, сов. в. поши́ри́ти, рю, риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить. Черк. у. II. Поширяти, ря́ю, єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкат

I. РАДНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Радний, а, е. = Радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у. II. Радний, а, е., радній, я, є. Совѣтующій, подающій

I. РИНДЯ, ДІ,

Грінченко. Словник української мови

I. Риндя, ді, ж. 1) = Ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех. II. Риндя, ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы

I. РОЗЛЮТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розлютуватися, ту́юся, єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52. II. Розлютуватися, ту́юся, єшся, гл. Распаяться. Словар

I. РОЗМІШУВАТИ, ШУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розмішувати, шую, єш, сов. в. розмісити, шу, виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163. II. Розмішувати, шую, єш, сов. в. розміша

I. РОЗОР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розор, ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й го

I. РОЗРИВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розривати, ва́ю, єш, сов. в. розірвати, ву, веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зар

I. РОЗСИП, ПУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розсип, пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = Розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від

I. РОЗУМЕЦЬ, МЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розумець, мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг. II. Розумець, мцю, м. Ум. отъ розум. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінчен

I. РОЗІСЛАТИ, ШЛЮ́, ЛЕШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Розіслати, шлю́, леш, гл. см. Розсилати. II. Розіслати, ся. См. Розстилати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

I. РОСПАРИ, РІВ,

Грінченко. Словник української мови

I. Роспари, рів, м. мн. Оттепель. Александров. у. II. Роспари, рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. См. Ро́спарки. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

I. РУБ, БА,

Грінченко. Словник української мови

I. Руб, ба, м. 1) Рубецъ. Ходив…. у таких (сорочках), що руб руба позиває. Мир. ХРВ. 344. І руба сухого на йому не осталось. Ном. № 579. На ру́би наді́ти. Надѣт

I. РУБЕЛЬ, БЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Рубель, бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2

А́ВТОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

А́втор, ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X. С

А́ЛЯР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

А́ляр, ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

А́МФОРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

А́мфора, ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607

АВДИ́ТОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Авди́тор, ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам’яниці, в широкій кімнаті, сидять шти

АВДИТО́РІЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Авдито́рія, рії, ж. Аудиторія. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п’ять душ. Л

АВДИТОРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Авдиторува́ти, ру́ю, єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

АКТЬО́Р, РА,

Грінченко. Словник української мови

Актьо́р, ра, м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. І. 478. Один актьор грав дуже погано… в партері почали с

АЛЬКИ́Р, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Альки́р, ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і п

АМБА́Р, РУ

Грінченко. Словник української мови

Амба́р, ру и амба́рь, ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Гр

АМБА́РЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Амба́рь, ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.

АМБРО́СИТИ, РО́ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Амбро́сити, ро́шу, сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она был

АНКИ́Р, РУ (РЮ),

Грінченко. Словник української мови

Анки́р, ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

АПТЕ́КАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Апте́карь, ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. II. № 833. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

АПТЕКАРЮВА́ТИ, РЮ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Аптекарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

АРХИРЕ́Й, РЕЯ,

Грінченко. Словник української мови

Архире́й, рея, м. Архіерей. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 10.

АСЕ́СОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Асе́сор, ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618. Словарь українсь

АСЕСОРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Асесорува́ти, ру́ю, єш, гл. Занимать должность становаго пристава. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

БАБОДУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бабодур, ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. См. Бабій 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 15.

БАБРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Бабрати, раю, єш, гл. Пачкать, марать. Вх. Лем. 389. Не бабрай руками! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С.

БАБРАТИСЯ, РАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бабратися, раюся, єшся, гл. Копаться въ нечистотѣ, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? См. Баблятися. Словарь української мови: в 4-

БАБЧАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бабчар, ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. См. Бабка 8. Желех. Шух. І. 169. Словарь української мови: в

БАГАТИРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Багатирь, ря, м. 1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. ІІ. 21. Багатир був! Що було в йо

БАГАТИРІВ, РЕВА, ВЕ

Грінченко. Словник української мови

Багатирів, рева, ве Принадлежащій богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Єв. Л. XVI. 21. Багатирева. Жена богача. Умер багатирь… Ба

БАГРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Багрити, рю, риш, гл. 1) Окрашивать въ багровый цвѣтъ. 2) Дѣлать косяки въ колесахъ. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

БАГРО, РА,

Грінченко. Словник української мови

Багро, ра, с. = Багор 2. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

БАГРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Багря, рі, ж. Названіе буро-красной коровы. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

БАГРІЙ, РІЯ,

Грінченко. Словник української мови

Багрій, рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

БАГРІТИ, РІ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Багріти, рі́ю, єш, гл. Багровѣть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

БАДЬОР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Бадьор, ру, м. Бойкость, проворство. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 19.

БАДЬОРИТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бадьоритися, рюся, ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч. Словар

БАЗАР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Базар, ру, м. = Базарь. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 19.

БАЗАРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Базарувати, ру́ю, єш, гл. = Базарювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 19.

БАЗАРЬ, РЮ,

Грінченко. Словник української мови

Базарь, рю, м. 1) Базаръ, рынокъ. Утоптала стежечку через яр, через гору, серденько, на базар: продавала бублики козакам. Шевч. 2) Базарный день. У базар то й

БАЗАРЮВАТИ, РЮ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Базарювати, рю́ю, єш, гл. Быть на базарѣ съ тѣмъ, чтобы торговать, покупать или продавать что нибудь. Чи ви добре сьогодня базарювали? Полт. Словарь української

БАЗУВІР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Базувір, ра, м. = Бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 20.

БАЙБАРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Байбара, ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 20.

БАЙДАРА 2, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Байдара 2, ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар’ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Словарь української мови: в 4-х тт.

БАЙДУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Байдур, ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном сн

БАЙКАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Байкарь, ря, м. Баснописецъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 21.

БАЙОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Байор, ра, м. = Крайка. Kolb., I. 45. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 21.

БАЙОРО, РА,

Грінченко. Словник української мови

Байоро, ра, с. = Баюра 1. Вх. Лем. 389. Ув. Байорисько. Вх. Лем. 389. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2

БАЙОРОК, РКА,

Грінченко. Словник української мови

Байорок, рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = Байорка 2. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1

БАЙСТЕР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Байстер, ра, м. = Байстрюк. Аф. 292. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 21.

БАЙСТРЯ, РЯТИ,

Грінченко. Словник української мови

Байстря, ряти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

БАЙЧАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Байчар, ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 22.

БАКАЛЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бакаляр, ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. І. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. І. 231. Словар

БАКУНЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бакуняр, ра, м. Контрабандистъ, нереносящій табакъ. Желех. См. Бакун. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2

БАЛБЕРА, РИ

Грінченко. Словник української мови

Балбера, ри ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907

БАЛБИРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Балбира, ри, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 190

БАЛЮРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Балюра, ри, ж. = Баюра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба зама

БАМБАРА, РИ

Грінченко. Словник української мови

Бамбара, ри Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАМБЕРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Бамбера, ри, ж. Ягода. Вх. Лем. 389. Ум. Бамбарка, бамберка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАНДЖЮР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Банджюр, ра, м. = Бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАНДУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бандур, ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАНДУРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Бандура, ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — о

БАНДУРЯТА, РЯТ,

Грінченко. Словник української мови

Бандурята, рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАНДЮРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Бандюра, ри, ж. = i. Бакай 1 = баюра. Вх. Уг. 226. См. Банджюр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

БАНЮР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Банюр, ра, м. 1) = Банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

БАНЮРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Банюра, ри, ж. = Баюра 1. Вх. Лем. 390. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 27.

БАР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Бар, ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 27.

БАРАНЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бараняр, ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

БАСЮРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Басюра, ри, м. Ув. отъ бас. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 32.

БАТУРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Батура, ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Н.

БАХУРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Бахурувати, ру́ю, єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б

БАХУРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бахурь, ря, м. 1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. І. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п’яниць і бахурів на цілий плуг. Котл

БАЮРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Баюра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоло

БЕДРО, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бедро, ра, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв’яжу тя тороками. Гол. І. 120. 2) Їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.

БЕЗВІР’Я, Р’Я,

Грінченко. Словник української мови

Безвір’я, р’я, с. Безвѣріе. Віра і безвір’я. Щог. В. 109. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 38.

БЕЗВІТРЯ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Безвітря, ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

БЕЗМІР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Безмір, ру, м. = Безмір’я. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 42.

БЕЗМІР’Я, Р’Я,

Грінченко. Словник української мови

Безмір’я, р’я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір’ї сонце плине і палає. Щог. В. 40. Словарь української мови:

БЕЗУВІР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Безувір, ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. См. Бузувір. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

БЕЗУВІРІВ, РОВА, ВЕ

Грінченко. Словник української мови

Безувірів, рова, ве Принадлежащій безувір’у. См. Бузувірів. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.

БЕНЕБЕРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Бенеберя, рі, ж. = Бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

БЕНЕРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Бенеря, рі, ж.? Неясное слово, — повидимому какая то болѣзнь. Не чума ли? Сравн. бендерська чума; быть можетъ бенеря испорченное бендеря? бенеря його принесла. (

БЕНКЕТАРЬ, БЕНЬКЕТАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бенкетарь, бенькетарь, ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

БЕР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Бер, ру, м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Г

БЕРІГ, РЕГА,

Грінченко. Словник української мови

Беріг, рега, м. и пр. = Берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

БЕСУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бесур, ра, м. = Бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінче

БЕСУРІВ, РОВА, ВЕ

Грінченко. Словник української мови

Бесурів, рова, ве 1) = Бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С

БЕСЄКУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бесєкур, ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 53.

БЕҐАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Беґар, ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. Беґарик. Шух. І. 100. См. Биґарь. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3

БЕҐЕРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Беґеря, рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. См. Биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у. Словарь української мови: в 4-х

БИНДЮГИ, РІВ,

Грінченко. Словник української мови

Биндюги, рів, м. мн. = Бендюги. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 56.

БИРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Бирувати, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 57.

БИРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Биря, рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. Биренька, бирочка, бирочка. Словарь української мови: в 4-х тт.

БИРІВ, РОВА,

Грінченко. Словник української мови

Бирів, рова, м. Сельскій староста, сельскій судья. Угор. От бирова утікайте. Гол. ІІІ. 237. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 19

БИСТРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Бистрити, рю, риш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить. Радом. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

БИСТРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Бистря, рі, ж. = Бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

БИҐАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Биґарь, ря, м. = Беґар. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 55.

БЛАГОДАР, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Благодар, ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. См. Добродій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 71.

БЛАНЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бланяр, ра, м. = Скляр. Вх. Лем. 392. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 72.

БЛАТНАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Блатнарь, ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар’ями прибивали. Гн. І. 65. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

БЛЕКОТОРА, РИ, БЛЕКОТОРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Блекотора, ри, блекоторя, рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

БЛИКОТОРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Бликоторя, рі, ж. Дойная коза. О. 1862. V. Кух. 36. См. Блекотора. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 74.

БЛИНДАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Блиндарь, ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

БЛЯХАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бляхарь, ря, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

БЛІХАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бліхарь, ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 75.

БОБИРЕЦЬ, РЦЯ, БОБИРЧИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Бобирець, рця, бобирчик, ка, м. Ум. отъ бобирь. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 77.

БОБИРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бобирь, ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. Бобирець, бобирчик. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

БОВГАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бовгар, ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 78.

БОВГАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бовгарь, ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 78.

БОВДУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бовдур, ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оц

БОДНАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Боднарь, ря, м. и пр. = Бондарьи пр. Шух. I. 249. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 81.

БОДРИТИ, РЮ́, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Бодрити, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?. а то увесь у сотулу. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

БОДРИТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бодритися, рюся, ришся, гл. = Бодрити. Котл. Кв. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 81.

БОЖКАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Божкарь, ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 82.

БОКОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бокор, ра, м. Плотъ. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 83.

БОЛГАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Болгар, ра, м. Болгаринъ. Желех. См. Бовгар. Ув. Болгарище. Левиц. Пов. 143. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1.

БОЛОНКАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Болонкарь, ря, м. = Скляр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 84.

БОМБАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бомбарь, ря, м. Насѣк. Melolontha vulgaris, майскій жукъ. Вх. Пч. II. 27. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

БОНДАРЕЦЬ, РЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бондарець, рця, м. Ум. отъ бондарь. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 85.

БОНДАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бондарь, ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі

БОНДАРЮВАТИ, РЮ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Бондарювати, рю́ю, єш, гл. Заниматься бочарствомъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 86.

БОНДАРЯ, РЯТИ,

Грінченко. Словник української мови

Бондаря, ряти, с. = Бондарча. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 86.

БОР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Бор, ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Г

БОРА, РИ, БОРВА, ВИ,

Грінченко. Словник української мови

Бора, ри, борва, ви, ж. = Борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.

БОРЕЦЬ, РЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Борець, рця, м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109. Словарь української мови: в 4-х тт.

БОРОТИ, РЮ, РЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Бороти, рю, реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт.

БОРОТИСЯ, РЮСЯ, РЕШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Боротися, рюся, решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1

БОРІГ, РОГА,

Грінченко. Словник української мови

Боріг, рога, м. = Оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

БОЧКУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бочкур, ра, м. = Очкур. Kolb. І. 35. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 91.

БРАГОВАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Браговар, ра, м. Заторный чанъ. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 91.

БРАТИ, БЕРУ, РЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Брати, беру, реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. Бере як не своїми руками. О лѣнивом

БРАТИСЯ, БЕРУСЯ, РЕШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Братися, беруся, решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари берут

БРАЦАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Брацар, ра, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. І. 153, 160, 161. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 95.

БРЕВЕРИЯ, РИЇ,

Грінченко. Словник української мови

Бреверия, риї, ж. Споръ, ссора. Вх. Лем. 394. Робити бреверию = Збивати бучу. Вх. Лем. 394. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 19

БРЕЙЦАРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Брейцара, ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

БРОВАР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бровар, ра, м. = Броварь. Рудч. Чп. 245. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 100.

БРОВАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Броварь, ря, м. = Броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

БРОВАРЮВАТИ, РЮ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Броварювати, рю́ю, єш, гл. Пивоварничать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 100.

БРОВАРІЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Броварія, рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

БРОСТУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бростур, ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 101.

БУБАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бубарь, ря, м. = Бубарчук. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 103.

БУБНАРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Бубнарити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грін

БУБНАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бубнарь, ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. См. Бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

БУДА́РА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Буда́ра, ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грін

БУДИМИР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Будимир, ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

БУДРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Будра, ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. См. Росхідник. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С.

БУЗУВІР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Бузувір, ра, м. = Безувір. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 107.

БУЙМИСТРІЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Буймистрія, рії, ж. = Бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472. Сл

БУЙТУР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Буйтур, ра, м. = Тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 108.

БУКАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Букарь, ря, м. = Пукарь. Херс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 108.

БУКУРІЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Букурія, рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. Букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127

БУРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Бурити, рю, риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю

БУРТИТИ, РЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Буртити, рчу, тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 114.

БУРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Бурувати, ру́ю, єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в

БУРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Буря, рі, ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Г

БУРЯТИ, РЯ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Буряти, ря́ю, єш, гл. = Бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1

БУРІТИ, РІ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Буріти, рі́ю, єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649

БУТИРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бутирь, ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. Стрижевск. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр. Мнж. 176. Словарь української

БУЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Буяр, ра, м. Большая лодка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 119.

БІГАРЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Бігарь, ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. См. Биґарь. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

БІЛОЗОР, РА, БІЛОЗОРЕЦЬ, РЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Білозор, ра, білозорець, рця, м. 1) = Білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia

БІЛОЗІРЕЦЬ, РЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Білозірець, рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К

ВАРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Варити, рю, риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варил

ВАРИТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Варитися, рюся, ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Р

ВАРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Варувати, ру́ю, єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388. Словарь української мови:

ВАРУВАТИСЯ, РУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Варуватися, руюся, єшся, гл. 1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та

ВАРЯ, РІ,

Грінченко. Словник української мови

Варя, рі, ж. 1) Вареное. Угор. 2) Родъ кушанья: сладкіе квашеные бураки, сливы и фасоль, сваренные каждое отдѣльно, смѣшиваютъ въ одно кушанье. Шух. I. 142. С

ВИВІТРЮВАТИСЯ, РЮЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Вивітрюватися, рююся, єшся, сов. в. вивітритися, рюся, ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченк

ВИГОРЮВАТИ, РЮЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Вигорювати, рюю, єш, гл. = Вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Гр

ВИДРАТИ, ДЕРУ, РЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Видрати, деру, реш, гл. = Видерти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 158.

ВИДУРЮВАТИ, РЮЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Видурювати, рюю, єш, сов. в. видурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

ВИЗБІРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Визбірати, раю, єш, гл. Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає… Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. І. 96. Словарь

ВИЗБІРКИ, РОК,

Грінченко. Словник української мови

Визбірки, рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 159.

ВИЗВІРИТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Визвіритися, рюся, ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвіривш

ВИКАРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Викарати, раю, єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 162.

ВИТУРЛИТИ, РЛЮ, РЛИШ,

Грінченко. Словник української мови

Витурлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

ГАЙВІР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

Гайвір, ру, м. = Гав’яр. Св. Л. 271. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 265.

Є́ЗВІРО, РА,

Грінченко. Словник української мови

Є́звіро, ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ. Шух. I. 178, 210. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

Є́ТІР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Є́тір, ра, м. Є́тіро, ра, с. а) з прутя = Верша. Шух. I. 226. б) — з крилами = Ятір. Шух. І. 226, 227. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченк

Є́ЩІР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Є́щір, ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 468.

ЄГЕ́РЬ, РЯ,

Грінченко. Словник української мови

Єге́рь, ря, м. Стоянъ въ постройкѣ. МУЕ. І. 86. (Черниг.). См. Стоян. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4

ЄЛОЧЄ́Р, РА,

Грінченко. Словник української мови

Єлочє́р, ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = Єлівник. Шух. I. 185. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К

Время запроса ( 0.321674565 сек)
T: 0.32749902 M: 1 D: 0